Псалтир

Ґллилyіа, ґггеа и3 захаріи, рм7є

Хвали2, душЕ моС, гДа:

Восхвалю2 гДа въ животЁ моемъ, пою2 бГу моемY, д0ндеже є4смь.

Не надёйтесз на кн‰зи, на схны человёчєскіз, въ ни1хже нёсть сп7сеніз.

И#зхдетъ дyхъ є3гw2, и3 возврати1тсз въ землю свою2: въ т0й день поги1бнутъ вс‰ помышлє1ніз є3гw2.

Блженъ, є3мyже бГъ їакwвль пом0щникъ є3гw2, ўпованіе є3гw2 на гДа бГа своего2,

Сотв0ршаго небо и3 землю, м0ре, и3 вс‰, ±же въ ни1хъ: хрансщаго и4стину въ вёкъ,

Творсщаго сyдъ њби6димымъ, даю1щаго пи1щу ѓлчущымъ. ГДь рэши1тъ њков†нныз:

ГДь ўмудрсетъ слэпцы2: гДь возв0дитъ низвержєнныз: гДь лю1битъ првдники.

ГДь храни1тъ пришельцы, си1ра и3 вдовY пріи1метъ, и3 пyть грёшныхъ погуби1тъ.

ВоцРи1тсз гДь во вёкъ, бГъ тв0й, сіХне, въ р0дъ и3 р0дъ.