Вечерње молитве

Мlтва з7, с™aгw їwaнна златоyстагw, по числy часHвъ, днS и3 н0чи

№ ГDи, не лиши2 менE нбcныхъ твои1хъ бл†гъ. в7 ГDи, и3збaви мS вёчныхъ мyкъ. G ГDи, ўм0мъ ли и3ли2 помышлeніемъ, сл0вомъ и3ли2 дёломъ согрэши1хъ, прости1 мz. д7 ГDи, и3збaви мS всsкагw невёдэніz и3 забвeніz, и3 малодyшіz, и3 њкаменeннагw нечyвствіz. є7 ГDи, и3збaви мS t всsкагw и3скушeніz. ѕ7 ГDи, просвэти2 моE сeрдце, є4же помрачи2 лукaвое похотёніе. з7 ГDи, ѓзъ ћкw человёкъ согрэши1хъ, тh же ћкw бGъ щeдръ поми1луй мS, ви1дz нeмощь души2 моеS. } ГDи, посли2 бlгодaть твою2 въ п0мощь мнЁ, да прослaвлю и4мz твоE с™0е. f7 ГDи ї}се хrтE, напиши1 мz рабA твоего2 въ кни1зэ жив0тнэй, и3 дaруй ми2 конeцъ бlгjй. ‹ ГDи, б9е м0й, ѓще и3 ничт0же бlго сотвори1хъ пред8 тоб0ю, но дaждь ми2, по бlгодaти твоeй, положи1ти начaло бlг0е. №i ГDи, њкропи2 въ сeрдцэ моeмъ р0су бlгодaти твоеS. в7i ГDи нб7сE и3 земли2, помzни1 мz грёшнаго рабA твоего2, стyднаго и3 нечи1стаго, во цrтвіи твоeмъ. Ґми1нь.

№ ГDи, въ покаsніи пріими1 мz. в7 ГDи, не њстaви менE. G ГDи, не введи2 менE въ напaсть. д7 ГDи, дaждь ми2 мhсль бlгу. є7 ГDи, дaждь ми2 слeзы, и3 пaмzть смeртную, и3 ўмилeніе. ѕ7 ГDи, дaждь ми2 п0мыслъ и3сповёданіz грэхHвъ мои1хъ. з7 ГDи, дaждь ми2 смирeніе, цэломyдріе и3 послушaніе. } ГDи, дaждь ми2 терпёніе, великодyшіе и3 кр0тость. f7 ГDи, всели2 въ мS к0рень бlги1хъ, стрaхъ тв0й въ сeрдце моE. ‹ ГDи, спод0би мS люби1ти тS t всеS души2 моеS и3 помышлeніz, и3 твори1ти во всeмъ в0лю твою2. №i ГDи, покрhй мS t человBкъ нёкоторыхъ, и3 бэсHвъ, и3 страстeй, и3 t всsкіz и3нhz непод0бныz вeщи. в7i ГDи, вёси, ћкw твори1ши, ћкоже ты2 в0лиши, да бyдетъ в0лz твоS и3 во мнЁ грёшнэмъ: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки. Ґми1нь.

 

Коментарисање није више омогућено.